Інформатика, для групи 2-3, Урок 11. Тема: Комп'ютерне моделювання об'єктів і процесів. Комп'ютерний експеримент

Урок 11

Тема: Комп'ютерне моделювання об'єктів і процесів.

 Комп'ютерний експеримент

Ви дізнаєтеся:

v що таке модель та якими бувають моделі;

v що таке комп’ютерне моделювання;

v у чому полягають особливості комп’ютерного експерименту;

v які обмеження комп’ютерного моделювання

Що таке модель та якими бувають моделі?

Для різних явищ і процесів бувають доречними різні способи моделювання, які залежать від цілей побудови моделей.

Цілі моделювання:

- пізнання сутності досліджуваного об’єкта, «будови» й механізму взаємодії його складових;

- пояснення вже відомих результатів досліджень;

- прогнозування поведінки системи при різних зовнішніх впливах;

- оптимізація та пошук правильного способу керування об’єктом.

Об’єкт, який отримують у результаті моделювання, називається моделлю.

Модель - об’єкт, який замінює досліджувану систему, зберігаючи суттєві властивості оригіналу.

Хоча модель і може бути точною копією оригіналу, але найчастіше в моделях відтворюють якісь важливі для даного дослідження елементи, а іншими нехтують. Якщо модель подано за допомогою спрощеного матеріального об’єкта, то отримують матеріальну модель. Якщо модель подано за допомогою описів, формул, зображень, схем, таблиць, креслень, графіків, то це інформаційна модель.

Види інформаційних моделей:

- Математичні моделі. Це знакові моделі, що описують певні числові співвідношення.

- Графічні моделі. Візуальне подання об’єктів, які настільки складні, що їх опис іншими способами не дає людині ясного розуміння. Тут наочність моделі виходить на перший план.

- Імітаційні моделі. Дозволяють спостерігати зміну поведінки елементів системи-моделі, проводити експерименти, змінюючи деякі значення параметрів моделі. Одним з видів імітаційних моделей є комп’ютерні моделі.

Оскільки інформаційні моделі доступні для опрацювання на комп’ютері, то для них може бути створена комп’ютерна модель.

Що таке комп’ютерне моделювання?

Комп’ютерне моделювання - процес відтворення поведінки системи за допомогою комп’ютерної програми, що реалізує подання об’єкта, системи або поняття у формі, відмінній від реальної, за допомогою алгоритмічного опису, що включає залежності між величинами й набір даних, які характеризують властивості системи та динаміку їх зміни із часом (імітаційну модель). Така програма називається комп’ютерною моделлю.

Результат комп’ютерного моделювання полягає в отриманні кількісних і якісних висновків щодо наявної моделі. Якісні висновки дають змогу виявити не відомі раніше властивості системи: її структуру, динаміку розвитку, стійкість, цілісність.

Предметом комп’ютерного моделювання можуть бути: виробнича чи економічна діяльність, промислове підприємство, комп’ютерна мережа, будь-який реальний об’єкт або процес.

Цілі комп’ютерного моделювання можуть бути різними, однак найчастіше моделювання є складовою процедурою системного аналізу - сукупності засобів, використовуваних для підготовки і прийняття рішень економічного, організаційного, соціального або технічного характеру.

Види комп’ютерних моделей:

1. Фізичні моделі, у яких комп’ютер є частиною експериментальної установки або тренажера. Це може бути тренажер для підготовки пілотів літаків чи операторів атомних електростанцій - у цьому разі комп’ютер змінює показники приладів, імітуючи роботу з реальною системою.

2. Обчислювальні моделі вимагають розв’язування систем рівнянь методами обчислювальної математики та проведення обчислювального експерименту при різних параметрах системи, початкових умовах і зовнішніх впливах. Використовується для моделювання різних фізичних, біологічних, соціальних та інших явищ.

3. Імітаційні моделі - комп’ютерні програми, що імітують поведінку складної технічної, економічної чи іншої системи з необхідною точністю. Комп’ютерні імітаційні моделі - симуляції – використовують для дослідження поведінки технічних, економічних, біологічних, соціальних та інших систем, для створення комп’ютерних ігор, навчальних програм й анімацій.

4. Статистичні моделі потрібні для багаторазового проведення випробувань з подальшою статистичною обробкою отриманих результатів. Статистичні моделі застосовують при вирішенні ймовірнісних задач, а також при обробці великих масивів даних.

5. Графічні моделі використовують у створенні інфографіки, тобто сукупності спеціальним чином організованих графічних або символьних даних, що відображають найсуттєвіші сторони досліджуваного об’єкта. Розрізняють наочні, графічні, анімаційні, текстові, табличні графічні інформаційні моделі. До них належать різноманітні схеми, графи, графіки, таблиці, діаграми, малюнки, анімації, 3D-моделі,

побудовані за допомогою комп’ютера, у тому числі цифрова карта

зоряного неба, комп’ютерна модель земної поверхні.

6. Моделі знань передбачають побудову системи штучного інтелекту, в основі якої лежить база знань деякої предметної області (частини реального світу). Бази знань складаються з фактів (даних) і правил.

Комп’ютерне моделювання дає можливість:

- вивчати явища й об’єкти, які не відтворюються або не існують у реальних умовах;

- візуалізувати об’єкти будь-якої природи, у тому числі й абстрактні;

- досліджувати явища і процеси в динаміці їх існування;

- «керувати часом» (прискорювати або уповільнювати модельовані процеси);

- здійснювати багаторазові випробування моделі, кожного разу повертаючи її в початковий стан;

- отримувати різні характеристики об’єкта в числовому або графічному вигляді;

- знаходити оптимальну конструкцію об’єкта, не виготовляючи його пробних екземплярів;

- проводити експерименти без ризику негативних наслідків для здоров’я людини або навколишнього середовища.

Самостійне завдання.

Вправа 1. 3D-анімації. (Перегляньте уважно відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=Tr9rP1Hz-xo ))

або QR кодом

Самостійне завдання.

Вправа 2. Створення 3D-моделі. (Перегляньте уважно відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=M2Q1bnbio0E ))

або QR кодом

У чому полягають особливості комп’ютерного експерименту?

Велика увага при моделюванні приділяється не тільки побудові моделі, а й проведенню комп’ютерного експерименту та аналізу результатів.

Експеримент — це дослід, який проводиться з об’єктом або моделлю, що виявляється у впливі на досліджуваний об’єкт за допомогою спеціальних інструментів і приладів.

Експеримент (від лат. еxperimentum — проба, дослід) — метод дослідження деякого явища в керованих спостерігачем умовах.

Комп’ютерний експеримент — вплив на комп’ютерну модель інструментами програмного середовища з метою визначення, як змінюються параметри моделі.

Підготовка та проведення комп’ютерного експерименту включає в себе ряд послідовних операцій, пов’язаних з тестуванням моделі, розробкою плану експериментів і, власне, проведення дослідження.

План експерименту має чітко відображати послідовність роботи з моделлю. Першим пунктом такого плану завжди є тестування моделі.

Тест - набір вихідних даних, що дає змогу визначити правильність побудови моделі. Кінцева мета моделювання - ухвалення рішення, яке повинно бути вироблено на основі всебічного аналізу результатів моделювання. Основою вироблення рішення є результати тестування й експериментів. Якщо результати не відповідають цілям поставленого завдання, це значить, що допущено помилки на попередніх етапах. Якщо такі помилки виявлено, то потрібне коригування моделі, тобто повернення до

одного з попередніх етапів. Процес повторюється доти, поки результати експерименту не відповідатимуть цілям моделювання.

Самостійне завдання.

Вправа 3. Комп’ютерний експеримент  (Перегляньте уважно відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=jRUAZsXDLYA ))

або QR кодом 

Які обмеження комп’ютерного моделювання?

Слід пам’ятати, що метод комп’ютерного імітаційного моделювання є чисельним методом, тому, як будь-який чисельний метод, він має істотний недолік - його розв’язок завжди носить частковий характер. Отримані результати відповідають певним значенням параметрів системи й початкових умов. Для аналізу системи доводиться багаторазово моделювати процес її функціонування, варіюючи вхідні дані моделі.

Комп’ютерна модель складної системи повинна, за можливості, відображати всі основні фактори й взаємозв’язки, що характеризують реальні ситуації, критерії та обмеження. Модель має бути достатньо універсальною, щоб описувати близькі за призначенням об’єкти, і в той же час досить простою, щоб дати змогу виконати необхідні дослідження з розумними витратами.

Робота моделі залежить як від її правильності, так і від коректності вхідних даних.

Результат роботи моделі залежить від математичних залежностей і числових параметрів, які закладено в моделі.

Результат роботи моделі не може бути точнішим, ніж точність введених даних. Якщо один із ключових параметрів відомий тільки однією значною цифрою, то результат моделювання не може бути точнішим, ніж одна значуща цифра, хоча у видачі може бути й чотири значущих цифри.

Слід розуміти, що комп’ютер є лише інструментом для створення й до-

слідження моделей, але він їх не створює — аналіз об’єктів навколишнього світу з метою відтворення його в моделі виконує людина.

Інформатика, для групи 2-3. Урок 10. Тема: Поняття про штучний інтелект, інтернет речей, Smart-технології та технології колективного інтелекту.

Урок 10

Тема: Поняття про штучний інтелект, інтернет речей, Smart-технології та технології колективного інтелекту.

Ви дізнаєтеся:

v що таке штучний інтелект;

v як колективний інтелект пов’язаний зі штучним інтелектом;

v що таке Інтернет речей;

v що таке Smart-технологія

Що таке штучний інтелект?

Штучний інтелект -(англ. Artificial Intelligence, AI) - це широка галузь комп’ютерних

наук, які спрямовано на імітацію інтелекту людини машинами.

Розрізняють декілька причин, чому попит на штучний інтелект стає дедалі актуальнішим у наш час:

- Людина стикається з безпрецедентним обсягом інформації. За останні кілька років було створено 90 % світових даних. Уперше ця статистика згадується в дослідженні корпорації IBM ще в 2013 р., але ця тенденція залишається постійною. Дійсно, кожні два роки протягом останніх трьох десятиліть обсяг даних у світі збільшується приблизно в 10 разів.

- Алгоритми стають щораз більше витонченими, а машини з нейронними мережами здатні відтворювати спосіб роботи людського мозку й формувати складні асоціації.

- Обчислювальна потужність сучасних комп’ютерів постійно зростає, вона здатна обробити гігантський обсяг даних.

Які задачі розв’язуються системами, що належать до штучного інтелекту? Може здатися, що керування літаком у режимі автопілоту є складною задачею, але, як виявляється, її рідко відносять до задач штучного інтелекту. Тому слід називати інтелектуальними такі системи, що є адаптивними, тобто можуть приймати рішення та діяти в середовищах, які постійно змінюються. Але системи штучного інтелекту ніколи не діють (або діють украй рідко) за наперед визначеним алгоритмом. Тому

розрахунок траєкторії польоту літака не належить до таких, адже алгоритм розв’язування цієї задачі відомий і запрограмований заздалегідь. Хоча вже задача утримання літака на цій траєкторії під час польоту може містити елементи штучного інтелекту.

Існує багато підходів як до розуміння задач штучного інтелекту, так і до створення інтелектуальних систем.

Одна з класифікацій виділяє два підходи до розробки штучного інтелекту:

- низхідний, семіотичний — створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо;

- висхідний, біологічний — вивчення штучних нейронних мереж й еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів.

Існують декілька напрямів розвитку штучного інтелекту (мал. 8.1).

Найвідоміший представник технологій штучного інтелекту в медійному просторі - робот Софія, який отримав громадянство в Саудівській Аравії у 2017 р. Робот здатний підтримувати бесіду, відтворює до 62 правдоподібних виразів обличчя, робить провокативні заяви й жартує про Ілона Маска та знищення людства. Машини, наприклад IBM Watson, можуть діагностувати рак, складати класичні симфонії та конкурувати з людиною, а часто й перевершувати її. Деякі програми навіть імітують структуру людського мозку, що в комплекті з нейронними мережами приводить до того, що машини можуть вирішувати проблеми.

Самостійне завдання.

Вправа 1. Робот Ватсон. (Перегляньте уважно відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=Cqy3niDsxn4)

або QR кодом 

Завдання. Перегляньте відео за посиланням: https://www.youtube.com/

watch?v=lI-M7O_bRNg&list=PL3A7FC0CD1F1BB3D1&index=7ChromeHTML%5

CShell%5COpen%5CCommand.

Створіть презентацію про три напрями застосування штучного інтелекту

в майбутньому.

1. Відтворіть відео, розміщене в сервісі YouTube за запропонованим по-

силанням. Для кращого розуміння відеоповідомлення увімкніть режим

субтитрів:

2. У середовищі створення презентацій створіть презентацію з п’яти

слайдів: 1 - титульний; 2 - 4 - напрями застосування штучного інтелекту;

5 - власні міркування про майбутнє штучного інтелекту.

3. Збережіть файл із презентацією в персональному сховищі даних. Надай-

те доступ до файла викладачу.

Як колективний інтелект пов’язаний зі штучним інтелектом?

Метод оптимізації, який використовують у теорії штучного інтелекту,

має назву колективного інтелекту.

Колективний інтелект (англ. swarm intelligence) - термін, що описує комплексну колективну поведінку децентралізованої системи із самоорганізацією.

З точки зору інформатики, колективний інтелект є предметом досліджень частини комп’ютерних наук, у якій проектуються та вивчаються ефективні числові методи розв’язування задач у спосіб, схожий з поведінкою «колективу» живих організмів. Досягнення в цій галузі, а саме розроблені алгоритми, застосовують, перш за все, у задачах ефективного пошуку шляху та обсягу (так звана комбінаторна оптимізація, або задача комівояжера).

Системи колективного інтелекту, як правило, складаються з множини агентів (багатоагентна система), що локально взаємодіють як між собою, так і з навколишнім середовищем. Самі агенти зазвичай доволі прості, але всі разом, локально взаємодіючи, створюють так званий колективний інтелект. Прикладом у природі може слугувати колонія мурах, рій бджіл, зграя птахів, косяк риб.

Дизайнери використовують технології рою як засіб створення складних інтерактивних систем і моделювання натовпу. «Розбиваючи лід» - був першим фільмом, де було використано технології колективного інтелекту для візуалізації, реалістичного зображення руху груп риб і птахів.

Що таке Інтернет речей?

Інтернет речей — це концепція обчислювальної мережі фізичних предметів (тобто власне речей), оснащених деякими технологіями для взаємодії між ними.

Це концепція комунікації об’єктів («речей»), які використовують технології для взаємодії між собою та з навколишнім середовищем. Також ця концепція

передбачає виконання пристроями певних дій без втручання людини. Таким чином, усі пристрої в будинках, в автомобілях, на користувачеві виконують обробку даних, їх аналіз й обмін між собою та, залежно від результатів, приймають рішення й виконують певні дії.

Інтернет речей - це глобальна мережа підключених до Інтернету фізичних пристроїв - «речей», оснащених сенсорами, датчиками та пристроями передачі інформаційних даних. Ці пристрої об’єднано за допомогою підключення до центрів контролю, управління й опрацювання інформаційних даних. (мал.8.2)

 (мал.8.2)

Інтернет речей об’єднує реальні речі у віртуальні системи, здатні вирішувати абсолютно різні завдання. Ключова ідея концепції - з’єднати між собою всі об’єкти, які можна з’єднати, підключити до мережі й за рахунок цього отримати синергію.

Для реалізації IoT необхідна екосистема, яка включала б у себе «розумні речі» - різні пристрої, оснащені датчиками; мережу доступу й передачі інформаційних даних (мобільні або фіксовані - не важливо); а також платформи для управління мережею, пристроями та додатками.

Що таке Smart-технологія?

У сучасному середовищі поширилось нове тлумачення інформаційного суспільства, а саме Smart-суспільство (розумне суспільство). У такому суспільстві технології, що базувалися на інформаційних даних, трансформуються в технології, які будуть базуватися на взаємодії та знаннях.

В основі Smart-суспільства лежить розвиток «суспільства знань», цифрових технологій, цифрового суспільства - усього того, що має назву цифрової ери розвитку цивілізації. Smart-суспільство побудоване таким чином, що «розумна» робота, яка утворена «розумним» життям, державою та бізнесом, базується на «розумній» інфраструктурі й «розумних» громадянах, які відіграють ключову роль у створенні Smart-культури. Зарубіжні вчені вважають, що розвиток таких галузей, як Smart-транспорт, Smart-охорона здоров’я, Smart-енергетика, Smart-суспільство, приведе до появи Smart-світу, детермінованого цифровими технологіями. Останнім часом стали виникати світові тренди в розвитку Smart: Smart-міста; Smart-країни; Smart-мобільності; Smart-екології; Smart-освіта; Smart-життя.

Розумні міста сьогодні - це основа економічного піднесення та суспільного прогресу світу. Розумне місто - це сучасна модель міської трансформації, у якій інформаційні технології дають змогу вирішити найскладніші проблеми, якісно змінити систему управління та створити умови для розвитку громади й кожної людини.

ДІ

Самостійне завдання.

Вправа 2. Розумний будинок. (Перегляньте уважно відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=qTnIBcRsiDc))

або QR кодом 

Завдання. Визначте переваги застосування технології «Розумний будинок» за матеріалами відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=qTnIBcRsiDc. Створіть презентацію на ресурсі.

Інформатика, для групи 2-3. Урок 9. Тема: Системи електронного урядування.

Урок 9

Тема: Системи електронного урядування.

Ви дізнаєтеся:

v що розуміють під е-урядуванням;

v що розуміють під електронною взаємодією

Що розуміють під е-урядуванням?

Одним з інструментів відкритості влади є електронне урядування, що забезпечує нові форми комунікації між громадянами, бізнесом і владою, безперешкодний доступ до публічної інформації та сприяє участі громадян у виробленні та впровадженні державної політики, наданні більш якісних послуг.

Електронне урядування — нова форма організації публічного управління й адміністрування, яка за рахунок широкого застосування новітніх цифрових технологій забезпечує якісно новий рівень відкритої взаємодії держави й суспільства, надання повного комплексу публічних послуг для всіх категорій громадян, інституцій і підприємств.

Основними цілями електронного урядування є такі (мал. 7.9).

Основними принципами е-урядування визначено такі (мал. 7.10).

Що розуміють під електронною взаємодією?

Слід зазначити, що із впровадженням цифрових технологій у всі сфери життя сучасної людини виникає нова форма взаємодії в умовах становлення інформаційного суспільства — електронна взаємодія. Розрізняють такі сектори взаємодій, які відбуваються в електронному урядуванні: між органами державного управління (G2G), між державою і бізнесом (G2B) та між державою і громадянами (G2C) (мал. 7.11).

 (мал. 7.11)

Поява електронної взаємодії привела до того, що в рамках простору взаємодії цих секторів виникли нові поняття інформаційного суспільства, електронного уряду (електронного урядування) та електронного бізнесу (електронної комерції).

Сектор взаємодії G2C (уряд - громадяни) - сектор взаємодії між органами влади та громадянами в електронному уряді. Під ініціативами в секторі G2C розуміються такі, що призначені полегшувати взаємодію громадян з органами влади.

Забезпечує достовірність даних в електронному урядуванні цифровий підпис. Електронний цифровий підпис (або скорочено - ЕЦП) за правовим статусом прирівняно до власноручного підпису або печатки.

Електронний цифровий підпис - це дані в електронній формі, отримані за результатами криптографічного перетворення, які додаються до інших даних або документів і забезпечують їх цілісність та ідентифікацію автора.

За допомогою ЕЦП можна підписувати документи, користуватися електронними послугами, реєструватися на державних порталах тощо. Документи, підписані за допомогою ЕЦП, мають таку саму юридичну силу, як і звичайні.

Інформатика, для групи 2-3. Урок 8. Тема: Інтернет-маркетинг та інтернет-банкинг.

Урок 8

Тема: Інтернет-маркетинг та інтернет-банкинг.

Ви дізнаєтеся:

v що таке інтернет-маркетинг;

v які існують інструменти інтернет-маркетингу;

v які пристрої та засоби використовують в інтернет-манкетингу;

v що називають інтернет-банкінгом;

„.

Інтернет-маркетинг — це сукупність прийомів в Інтернеті, спрямованих на привернення уваги до товару чи послуги, популяризацію цього товару (сайта) в мережі та його ефективного просування з метою продажу.

Цілі інтернет-маркетингу можна умовно поділити на дві групи:

1) збільшення продажів, робота із зацікавленим сегментом цільової аудиторії, представники якої можуть стати клієнтами підприємства найближчим часом;

2) формування попиту, залучення уваги цільової аудиторії до діяльності підприємства та його товарів або послуг.

Результатом реалізації для обох груп цілей інтернет-маркетингу є отримання найбільшого ефекту від потенційної аудиторії корпоративного сайта:

-        як  від додаткового засобу в маркетинговому арсеналі підприємства.

Це веб-сайт підприємства без ведення бізнес-операцій. Інформація, яку розміщують на сайті, має носити маркетинговий характер.Завдяки розвиненій функціональності сайт сприяє появі нових клієнтів. Це відбувається шляхом інформування, підвищення обізнаності відвідувачів сайта. Сайт розглядається як рентабельний засіб збільшення популярності продукції, підвищення іміджу підприємства, його присутності на світовому ринку і як новий канал для комунікацій із клієнтами, постачальниками, партнерами по бізнесу. Сайт - це головний динамічний інструмент маркетингу підприємства;

-       як від засобу організації віртуального бізнесу, тобто використання Інтернету як основи незалежного, прибуткового підприємства, що існує тільки в Інтернеті, продає специфічний товар (спеціалізованого асортименту) по всьому світу й надає клієнтам економічні вигоди, які конкуренти надати не можуть.

Щоб отримати позитивні результати від інтернет-маркетингу, слід розробити стратегію присутності підприємства в Інтернеті.

Які існують інструменти інтернет-маркетингу?

Інструменти інтернет-маркетингу — це досить гнучкі й надійні онлайнові системи та сервіси, без яких неможливе просування товарів і послуг у мережі Інтернет. Ці інструменти дають змогу вести діалог і встановлювати тривалі стосунки між продавцями й покупцями, підприємцями та їхніми клієнтами, партнерами (мал. 7.1).

Банерна та медійна реклама — це розміщення на тематичних сайтах графічних рекламних оголошень, тобто банерів . Банери — це графічні зображення на сайтах, які рекламують товари й послуги. Вони можуть бути як статичними (просто картинка), так й анімованими (рухомими) у форматі GIF і FLASH, при натисканні на які користувач потрапляє на сайт. Банерна реклама в Інтернеті найбільше схожа на зовнішню рекламу та рекламу в пресі: це відверта й часом набридлива реклама, однак яскраві образи дають змогу формувати попит на товар і зміцнювати імідж компанії.

Банерна реклама заснована на тому, що бренд підприємства має просто потрапляти на очі відвідувачам сайта.

На банерах розміщують зображення, що рухаються, або інтерактивні, динамічні, яскраві зображення, які привертають увагу. Це один з найдорожчих інструментів інтернет-маркетингу.

Пошукова оптимізація (зміна сайта для кращої індексації пошуковими роботами) і просування (купівля посилань, реєстрація в каталогах) — усі разом позначаються абревіатурою SЕО (англ. — search engine optimization — оптимізація під пошукові системи).

Будь-яке підприємство зацікавлене, щоб його сайт показували на перших позиціях за цільовими запитами. Що вище він розміщується в пошуковій системі, то більше відвідувачів прийде на сайт за цільовими запитами.

Основними перевагами пошукового просування сайта є:

- можливість «достукатися» до певного кола споживачів;

- контакт із користувачем пошукової системи відбувається, коли він дійсно цікавиться рекламованим продуктом;

- користувач не підозрює, що йому показують рекламу, — він сприймає пошукову систему як експерта, який завжди прийде на допомогу із цінною порадою;

- тривалість результату.

Контекстна реклама - різновид мережевої реклами, коли рекламне

оголошення з’являється відповідно до змісту (контенту) сторінки. Контент-маркетинг - комплекс заходів щодо оптимізації вмісту сайта та добір відповідної реклами.

Контекстна реклама - це безпосередня комерційна пропозиція разом з

результатами пошуку в короткій формі. Її розміщують поряд з результатами

пошуку та на сторінках сайтів.

Інтернет-PR (від англ. Public Relation - зв’язок із громадськістю) - це розміщення статті або новини на інших сайтах для створення позитивного іміджу підприємства, встановлення взаєморозуміння й довірчих відносин між підприємством і громадськістю.

Мережевий Pablic Relation (PR) виконує ті самі завдання, що і традиційний «піар», - працює на підвищення впізнаваності бренду й забезпечує «ефект присутності» компанії в інформаційному просторі.

Вірусний маркетинг - це налагодження прямого каналу комунікації з цільовою аудиторією, зокрема в блогах і соціальних мережах. Такий спосіб розкрутки передбачає створення медіавірусу та його поширення вмережі. Незважаючи на «загрозливу» назву, даний вид просування продуктів не передбачає нічого протиправного.

Інтернет-брендинг - управління брендом за допомогою веб-технології.

Інтернет-брендинг дає змогу донести свої ідеї до дуже широкої аудиторії в найкоротший час.

Робота зі створення інтернет-бренда може включати в себе розробку:

найменування бренду, торгового знака, інформаційної основи, моделі позиціонування і стратегії просування майбутнього бренду тощо.

Поштова e-mail розсилка — перевірений і ефективний метод інтернет-

маркетингу. Така розсилка дає змогу встановити довірчі відносини між замовниками і клієнтами.

На своєму сайті можна встановити так звану «форму захоплення контактів», пропонуючи підписатися на оновлення сайта або даючи безкоштовну корисну інформацію взамін на ім’я та e-mail відвідувача. Далі просто робиться розсилка відповідної абонентської бази. Листи мають містити не тільки рекламну, а й актуальну для споживачів інформацію, інакше вони регулярно потраплятимуть у папку Спам.

Які пристрої та засоби використовують в інтернет-маркетингу?

Для здійснення інтернет-маркетингу застосовують різні пристрої (мал. 7.4)

Є дуже велика кількість засобів для інтернет-маркетологів, їх важко перелічити, але є певний список засобів, якими користується більшість професіоналів. Це, перш за все, засоби для менеджменту (Google Docs, Podio, Trello), засоби для аналізу та аналітики (Google Analytics, SEM Rush, SimilarWeb), інструменти для e-mail маркетингу (Mailchimp).

Інтернет-банкінг, або веб-банкінг, — це система надання банківських

послуг клієнтам, що забезпечує можливість здійснювати стандартні банківські операції через Інтернет. Засобами інтернет-банкінгу доступ до рахунків та операцій за рахунками забезпечується в будь-який час і з будьякого комп’ютера через Інтернет.

Електронний банк дає змогу клієнтам отримувати доступ до їхніх рахунків і здійснювати різні фінансові трансакції елементарної комерційної дії (переказ грошей, підтвердження про їх отримання, надання інформації про котирування певних цінних паперів тощо). Разом з ідентифікатором і реєстраційним ім’ям для безпеки використовують списки номерів трансакцій, тобто набору одноразових паролів, використовуваних тільки для однієї банківської операції.

Самостійне завдання.

Вправа 1. Банерна реклама. (Перегляньте уважно відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=z0JluAPARWQ),

або QR кодом

Завдання. Засобами програми Easy GIF Animator створіть банерну рекламу для власної справи.

1. Запустіть Easy GIF Animator. За потреби встановіть цю програму з офіційного сайта (https://www.easygifanimator.net/).

2. Скористайтесь майстром створення банерів. Для цього в меню Файл оберіть вказівку Створити банер.

3. Оберіть розміри банера - стандартні чи встановіть власний розмір

(мал. 7.5).

 (мал. 7.5)

4. Переходьте до наступного кроку майстра створення банера за допомогою кнопки Далі.

5. Установіть тло банера, наприклад, як на малюнку 7.6. 

 (мал. 7.6)

Візьміть до уваги, що стилем заливки тла може бути один колір. А для заливки тла зображенням слід заздалегідь потурбуватись про його створення та збереження.

6. На наступному кроці майстра створення банера введіть текст, користуючись підказками на малюнку 7.7.

 (мал. 7.7)

7. На останньому кроці майстра створення банера збережіть файл з анімованим зображенням (мал. 7.8).

 (7.8)